Вийти з тіні та показати себе

Піаністка, композиторка, авторка яскравих творів і аранжувань для фортепіано, які неодноразово використовувалися для відкриття церемоній та заходів в місті Ірпінь, Київської області.

Високий професіоналізм і емоційність виступів Лоліти Андрусевич підкорює, поки що, тільки українських слухачів. До сьогоднішнього дня про її музику знають і люблять лише деякі жителі міста Ірпінь. Лоліта не збиралася бути популярною композиторкою. Тому грала в закритій школі мистецтв, таємно, лише для шанувальників музики та взагалі тих хто дізнавався про її існування і приходив щоб послухати гру на фортепіано. Ми знайшли Лоліту, та поспілкувались з нею, щоб все ж таки показати Україні, які, нові, незнані таланти існують в її межах.

 Вітаю, Лоліто, одразу хочу спитати, це дійсно ваше ім'я чи псевдонім?

 Добрий день. Так, це моє справжнє ім'я. Псевдонімом є тільки прізвище. 

 Тож, чому Андрусевич?

 Справжнє прізвисько мені не подобається, я його зовсім не люблю. Тому вирішила взяти за псевдонім прізвище своєї мами. Асоціації дуже теплі. 

 Чому ви не хотіли вийти з тіні та показати свою творчість аудиторії побільше? Ваші композиції лунають, але ніхто не знає, що це саме ваша музика, чому така секретність?

 Справа навіть не в секретності. Якщо хтось дійсно зацікавився б моїми композиціями і запропонував роботу, я погодилась би, одразу. Справа в тому, що виступи мої лунають тільки 2 роки. І потреби та жаги до популярності не було. Я граю для себе, в першу чергу, та для «своєї» публіки.

 У якому віці ви почали займатися музикою?

 Музикою я почала займатися ще з дитинства, батьки віддали мене в музичну школу і я одразу захопилася цією справою.

 А Ви з родини музикантів?

 Оу, зовсім ні, мій батько приватний підприємець, а мати - лікар. Я одна така, талановита постать.

 Яке у Вас найяскравіше перше враження, пов'язане з музикою в сім'ї?

 Мабуть нічого такого не пригадаю. Але деякими вечорами я сідаю за піаніно і граю їм улюблені композиції. 

 То у вас вдома своє піаніно?

 Так, вдома піаніно, бо фортепіано дорога річ та не маленька. А виступаю вже з ним, це власність школи культури, і я можу цим користуватись та влаштовувати виступи.

 Чи займалися з Вами батьки?

 Ні, вони мало чого розуміли в музиці, все, що мені було потрібно, це лише підтримка від батьків, і таким чином вони мені допомагали. 

 Ви були старанною ученицею, або Вас швидше тягнуло, наприклад, у двір грати з друзями?

 Всього потрохи, я була і старанною ученицею, і встигала грати з друзями. Я відчувала, що музика це моє, тому могла собі дозволити відпочивати вдосталь.

 Чому Ви пішли в музичну школу?

 Це все завдяки моїй матусі, якщо б вона не підштовхнула мене до цієї діяльності, я б ніколи в це не втягнулась. 

 Чи легко було вчитися?

 Як я вже казала, мені все давалося легко, тому так, ніякого дискомфорту і напруженості. 

 Чому саме фортепіано? Чи граєте Ви на інших музичних інструментах, звучання яких Вам приємне?

 Фортепіано мені одразу припало по душі, коли я побачила музичні інструменти, я вже знала що буду грати саме на ньому. І так, ще я граю на гітарі, але не так професійно як на фортепіано. Та, все ж таки, кілька пісень можу продемонструвати.

 Чому Ви почали писати музику?

 Я зрозуміла, що більше не можу грати ці «затерті» композиції, і маю якось це виправити, тому в моїй голові почали народжуватись рядки за рядками, і згодом з'явилась ціла збірка власних композицій.

  Як Ви пишете: за графіком або за натхненням?

 Натхнення мене переслідує завжди. Тому завжди, без винятків, я пишу за натхненням.

 Чи є спеціальні способи, які занурюють Вас в стан творчої продуктивності?

 Взагалі-то, я дуже позитивна людина і ніколи не звертаю уваги на негатив в суспільстві, не те, щоб мене це зовсім не турбувало, ні, я просто намагаюся не думати про погане, тому що інколи це вбиває в мені натхнення, і я не можу зібратись з думками. Тому я занурююсь в себе, відсікаю від себе погані думки і все, що навкруги, і так знаходжуся в стані творчої продуктивності.

У вас, мабуть, втомлюються руки і плечі під час виступу? Чи бувають у музикантів професійні недуги?

 О, це ви влучно сказали, хоч музика є моїм життям, але під час виступу я дуже втомлююся, в перервах зі мною завжди знаходяться подруга, яка допомагають мені впоратись з тяжкістю в плечах, масажем. 

 Чи був у Вас кумир, якась рольова модель в композиції?

Я дуже люблю Людовіко Ейнауді, захоплююся його композиціями. Я є шанувальницею цього видатного чоловіка.

 Ви цікавитеся сучасною класичною музикою? Чи є зараз видатні імена?

Я повністю, з головою вірна творчості Людовіко, тому в моєму серці більш нікого немає, окрім нього.

 Чи є у Вас хобі?

Так, і не мало, я танцюю і співаю, для себе та для свого чоловіка, також малюю, складаю пазли, в достатньо великій кількості. В мене є дві собаки, одна породи вівчарка, друга кане корсо, я багато часу приділяю цим двом пухнастикам.

Яким творам Ви віддаєте перевагу коли граєте і чому? Репертуарні або маловідомі?

Зараз я намагаюся грати тільки свої композиції, але репертуарні теж бувають в моїх виступах. Спочатку я грала тільки в цьому напрямі, але зараз реалізовую свої композиції в життя. 

Про що Ви думаєте, коли виходите до публіки?

В мене є така, ніби, традиція, коли виходжу до публіки, я торкаюсь краю сцени, на щастя, на успіх, і це дає мені впевненості в собі. Це дивно, але це дійсно допомагає мені.

Дар'я Шматченко