У минулому році Capcom випустили ремейк Resident Evil 2.
Гру тепло зустріли критики - рейтинг 91 зі 100 на Metacritic та 9 з 10 на порталі IGN. Додайте нагороду за
кращу гру року на Golden Joystick Awards – і вуаля! – перед вами шедевр. І,
зважаючи на такий успіх, не дивно, що студія продовжила справу з ремейками. І
ось перед нами постав перероблений Resident Evil 3.
Фото зі сторінки
https://store.steampowered.com/app/952060/RESIDENT_EVIL_3/
«Втеча з Шоушенку»
Історія розповідає про Джилл Валентайн – члена
спецпідрозділу «S.T.A.R.S.» і
за сумісництвом головну героїню першої частини «Оселі зла». У Раккун-сіті, місті, де відбуваються події
гри, починається навала зомбі. Причиною стає вірус, розроблений компанією «Umbrella». Джилл разом з іншими
героями намагається втекти з міста. Проте до втечі вам необхідно довести
провину «Umbrella» і дістати вакцину від загадкового вірусу, який перетворює людей на зомбі.
У ремейці другої частини
розробники лише покращили усі локації та сцени. Тому гравці змогли побувати у
давно знайомих місцях і подивитися на них без видимих пікселів. Сюжет проходили
за 10 годин. А от з третьою частиною ситуація інша. Тут студія перекроїла історію
– її стиснули настільки, що пройти гру можна за 4-5 годин. А локації часової
башти і парку навіть не додали. Хоча такий короткий сюжет можна пояснити – під
час проходження вам просто ніколи занудьгувати. Події відбуваються швидко, одна
за одною. А коли щось затягується – з’являється кат-сцена, яка змушує знову сфокусувати погляд.
Браві дівчата (і хлопці)
Про Джилл Валентайн ми уже обмовилися. Головна героїня
першої і третьої частин, солдат спецпідрозділу і одна з ворогів «Umbrella». У
Resident
Evil
1 Джилл разом зі своїм загоном
відправилася у гори досліджувати лабораторії корпорації-антагоніста. У третій
частині вона робить те саме, проте тепер її напарники – найманці самої «Umbrella».
Карлос – один із них. Частину гри ви керуватимете ним,
рятуючи при цьому Джилл. До неї, до речі, військовий з початку гри починає
проявляти «теплі» почуття. Проте остаточно тему кохання сценаристи так і не
розкрили. Усе, що лишилося – натяки у діалогах та посмішки одне одному.
Михайло Віктор – напарник Карлоса, який не відіграє
значної ролі в сюжеті, за винятком однієї кат-сцени. Хоча кількох діалогів
вистачило, щоб сформувати образ суворого вояки.
Микола Зінов’єв – «темна конячка», на яку до кінця гри ви і уваги не
звернете. Проте після середини сюжету сценаристи поступово розкривають його
особистість. І роблять це вдало – остаточні емоції щодо нього починаєш відчувати
лише під час останньої кат-сцени.
Стрілянина і біганина
У другій частині вас чекала купа головоломок, загадок,
обмежена кількість патронів та аптечок. Тут зустрічаємося лише з двома. Звісно,
є пошуки ключів, генераторів і т.п., проте це виглядає більше як нудне бігання
коридорами, ніж розгадуванням загадки. Браку патронів не відчувається, майже у
кожній локації є або пачка з ними, або порох для їх виготовлення. До того ж, за
проходження ви побачите лише кільки навал великої кількості зомбі. У інших
ситуація витрата набоїв не критична, а іноді зовсім необов’язкова – перекати дозволяють просто обійти набридливого
мерця. З аптечками ситуація та ж – лікувальна трава зустрічається так часто,
щоб про неї не турбуватися.
Одна з особливостей інвентарю – його обмеженість. Проте
до кінця гри ви розширите його так, що вистачить і на гранатомет, і на
дробовик, і на патрони з аптечками.
Щодо основних ворогів – зомбі – усе залишилося на своїх
місця. Їх так само важко убити і вони досі встають після кількох влучень. Тут Capcom традиціям не зрадили.
Боси
Хоча правильніше буде «бос». В оригіналі 1999 року
Немезис був справжньою проблемою – постійно бігав за Джилл, заважав проходити
локації і вражав своїм штучним інтелектом. Після проходження ремейку, здається,
що цей інтелект не змінювали. Його появи легко спрогнозувати. Адже у короткому
сюжеті складно зробити щось несподіване. Немезис виглядає страшно, але не
загрозливо. Зустріч із ним – це кілька разів ухилитися та забігти у двері, куди
той банально не пройде. Якщо перша битва із цією біологічною зброєю трішки
жахала через її зовнішність, то потім Немезис перетворився у місиво без чіткої
форми, яке важко боятися.
У ремейці Resident Evil 2 той ж Тиран лякав куди більше саме через те, чого
немає у Немезиса - несподівані появи та олюдненість. Там ви хоча б могли
розгледіти страшне обличчя.
І до чого це все?
Resident Evil 3 Remake
відійшла від витоків. Загадки, повільне проходження, брак припасів, страх перед
босами і звичайними зомбі – те, за що люблять серію «Оселя зла». Тут же більше
екшену, більше коридорів, менше загадок і менше простору. Тому, якщо ви фанат
оригінальних ігор всесвіту, ремейк третьої частини, швидше за все, стане
прохідною грою, яка не залишить по собі роздумів. Якщо ж ви шукаєте шутер з
механікою екшена – ця іграшка для вас.
Олексій Туча
Немає коментарів:
Дописати коментар